Дата народження: 07.01.1978
Дата загибелі: 24.08.2014
Звання: Лейтенант
Підрозділ: 51-ша окрема механізована бригада
Місце проживання: Прутівка, Івано-Франківська область, Україна
Місце загибелі: Кутейникове, Донецька область, Україна
Сім'я: Батьки, дружина, брат
Старший лейтенант, командир мінометного взводу — старший офіцер на батареї мінометної батареї 3-го механізованого батальйону 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Вчитель фізики та математики Видинівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів. Тренер футбольного клубу «Прут» с. Видинів.
Народивсяв селі Видинові Снятинського району Івано-Франківської області, в сім'ї Марії та Миколи Беців. Був другою дитиною в сім'ї, де вже підростав старший син Василь. З дитинства хлопчик був життєрадісним, енергійним, з відмінним почуттям гумору, був відмінником навчання, спортсменом.
З відзнакою закінчив Видинівську восьмирічну школу, а потім із золотою медаллю Снятинську середню школу імені Василя Стефаника. Активно займався спортом, зокрема був найкращим гравцем місцевої футбольної команди "Прут".
Після закінчення середньої школи у 1995 році вступив на фізичний факультет Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, який успішно закінчив у 2000 році. Під час навчання в університеті двічі брав участь у міжнародному студентському турнірі з футболу в м. Амстердам.
З 1 грудня 1999 року працював вчителем фізики та математики у рідній Видинівській загальноосвітній школі. Його любили та поважали школярі, батьки, колеги.
У вересні 2001 року одружився з жителькою села Прутівка Григоращук Наталією Іванівною, 1980 року народження. З тих пір проживав в сім'ї своєї дружини в селі Прутівка.
Окрім основної роботи, Ігор Миколайович був чудовим тренером видинівської футбольної команди "Прут", яка впродовж чотирнадцяти сезонів була восьмиразовим чемпіоном району та семиразовим володарем Кубка Снятинського району з футболу.
11 квітня 2014 року був призваний в ряди Збройних Сил України. Воював у складі 51 механізованої бригади спочатку під Луганськом, а потім на Донеччині.
Загинув уночі на 25 серпня в бою за Іловайськ (Донецька область) у районі Кутейникове. 3-й батальйон бригади опинився в оточенні біля Березне, Оленівка, під постійним артобстрілом. Під час танкової та артилерійської атаки російських підрозділів та бойовиків під Іловайськом та Старобешевим та обстрілу з РСЗВ «Град» загинули та потрапили у полон десятки військовослужбовців 51-ї бригади.
Похований в рідному селі Видинові 30 серпня 2014 року
Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).
31 жовтня 2014 р. ім'я Ігоря Миколайовича Беци присвоєно сільському стадіону с. Видинів.
23 листопада 2014 р. ім'я Ігоря Миколайовича Беци присвоєно Видинівській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів Снятинського району Івано-Франківської області.
У вересня 2014 року учні та вчителі Видинівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів імені Ігоря Миколайовича Беци здійснили сходження на найвищу вершину Карпат, гору Говерлу, присвячене пам'яті свого вчителя і колеги Ігоря Беци, який неодноразово бував тут зі своїми вихованцями.