Омелянюк Андрій Васильович

Народився Андрій Омелянюк 19 вересня 1990 року в селі Дубове Ковельського району. Закінчив місцеву загальноосвітню школу, після закінчення школи тривалий час працював на заробітках в великих містах (Москві, Києві). З початком війни, перебуваючи вдома, отримав повістку до військкомату, і наступного дня був мобілізований. Проходив службу в 51-й механізованій бригаді.

Загинув Андрій Омелянюк у бою під містечком Старобешеве 21 серпня 2014 року. Кілька днів Андрій вважався безвісти зниклим, оскільки його командир Анатолій Шилік загинув кілька днів потому під Іловайськом і не встиг оформити документи загиблого бійця, а його тіло знаходилось у морзі міста Бердянська. Удома у загиблого молодого героя залишились лише батьки, одружитися Андрій Омелянюк не встиг. Похований Андрій Омелянюк у рідному селі Дубове 30 серпня 2014 року.

Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).